Прикордонники тримають оборону на березі Сіверського Донця

Річка Сіверський Донець – природний бар’єр, який розділяє українські Сили оборони та підрозділи армії рф. На передових позиціях вздовж Сіверського Донця під постійними обстрілами тримають оборону і українські прикордонники. Головні об’єкти їхньої уваги: ворожий десант, диверсійно-розвідувальні групи та понтонні переправи через річку.

«Літають хлопці, ти їх чуєш але не бачиш», – розповідає оператор ПЗРК Андрій: «У нас були випадки, в Києві ми стояли, летів К-52-й, у нього головна задача – аби боєприпаси витратити, він навіть якщо бачив що ми десь стоїмо – пускав боєприпаси в воду, розвертався і назад, бо вони теж бояться літати. Цей «Стінгер» – дуже практичний, тут немає нічого складного, теплова головка розумніша набагато, вона 100% вражає ціль – твоє діло навести. Як злапав ціль, зробив вихід, ракета вийшла – вона вже розбереться».

Наслідок чергового ворожого артилерійського обстрілу наших бійців – свіжі осколки снарядів, посічені дерева та вирви глибиною 2 метри. Ворог намагається примусити наших воїнів відійти подалі від берега, щоб мати можливість переправитися через річку.

«Часто над позиціями літають квадрокоптери, орлани їхні недороблені, які до речі наша ППО досить успішно збиває», – розповідає прикордонник Ігор: «Ми їх у першу чергу чуємо, у прикордонників дуже добрий слух».

Прикордонники облаштовують укріплення, аби в разі спроби прориву мати добре захищені позиції для відбиття наступу.

«Ґрунт такий, що неможливо вкопати», – говорить прикордонник на псевдо Добсон :«Ломами довбем, кирками усім чим є. Складно, але стараємося копати для збереження свого життя. Касетні боєприпаси – від них нічим ми не можемо захиститися, окрім як рити собі укриття. Літало тут вже все, обстріляли, лежали і земля тряслася. А так – поки ще живі, все нормально».